3 листопада у коледжі відбувся змістовний захід — виховна година, присвячена 975-річчю з дня заснування Києво-Печерської лаври.
Здобувачі освіти групи Ф-21 змогли перетворити звичайне інформаційне повідомлення на глибокий екскурс в історію, культуру та духовність українського народу.
Цей ювілей, який Україна офіційно відзначає на державному рівні відповідно до Указу Президента, є особливою віхою. Він не лише нагадує про величну історію, а й розпочинає великий 25-річний шлях підготовки до тисячоліття святині.
Студенти підготували мультимедійну презентацію, яка дозволила зазирнути у найвіддаленіші куточки лаврської історії. Захід розпочався з розповіді про 1051 рік — часи правління Ярослава Мудрого, коли преподобні Антоній і Феодосій заклали перші печери, що згодом розрослися у найбільший духовний і культурний центр Східної Європи.
Присутні дізналися про непросту долю Успенського собору, велич Великої Лаврської дзвіниці та дивовижну стійкість Троїцької надбрамної церкви, яка витримала навали загарбників.
Здобувачі освіти нагадали, що саме в Лаврі Нестор Літописець писав «Повість минулих літ», а друкарня Єлисея Плетенецького дала поштовх розвитку українського книговидання. Окрема сторінка була присвячена Петру Могилі та Лаврській школі, яка стала праматір’ю Києво-Могилянської академії.
Сучасне покоління гостро відчуває виклики часу. Тому під час виховної години студенти окремо порушили питання повернення Києво-Печерської лаври до українського лона та очищення її від багаторічних ідеологічних нашарувань «руського міра».
Справжнім відкриттям для багатьох став міжнародний контекст святкування: з 29 вересня по 6 жовтня в Нью-Йорку працювала виставка до 975-річчя Лаври, демонструючи всьому світові незламність української культурної спадщини під час війни – повідомила куратор групи Алла КОНИК.
«Для нас Лавра — це не просто стародавні будівлі чи заповідник із переліку ЮНЕСКО. Це наш духовний щит і матеріальний доказ того, що українська культура є самобутньою, глибокою та європейською за своєю суттю. Вивчати її сьогодні — це теж елемент нашої боротьби за незалежність», — поділилися враженнями студенти групи.
Куратор групи Алла КОНИК