24 серпня Незалежність України — не просто дата в календарі. Вона поруч із нами — в очах ветерана, у сльозах матері, яка втратила сина, у тихому погляді вдови, яка назавжди зберігає у серці пам’ять про свого Героя.
У 35-ту річницю Незалежності України у коледжі відбувся особливий захід, який об’єднав студентів, викладачів, ветеранів війни, та ветеранів з інвалідністю внаслідок війни, матерів загиблих Захисників України й вдів Героїв.
Це була не просто урочиста зустріч. Це був день пам’яті, вдячності та усвідомлення справжньої ціни української свободи.
З вітальним словом звернувся директор коледжу Андрій МАТВІЄНКО, висловивши щиру вдячність Захисникам, ветеранам та родинам Героїв.
Особливими стали моменти, коли звучали слова подяки матерям і вдовам. За кожною з них — історія любові, втрати, сили й незламності.
Студенти говорили про Україну, читали поезію, співали. Але найважливішим було навіть не те, що прозвучало зі сцени. Найважливішим було відчуття єдності — коли поруч стоять ті, хто захищав, ті, хто чекав, ті, хто втратив, і ті, хто продовжуватиме будувати Україну.
У цей день ми особливо гостро відчули: Незалежність має людські обличчя, імена та долі.
Дякуємо нашим ветеранам і Захисникам за мужність.
Схиляємо голови перед пам’яттю загиблих Героїв.
Шануємо матерів і дружин, які щодня несуть у серці свою втрату.
І віримо в Україну, яку вони захищали й заради якої ми маємо жити, навчатися та будувати майбутнє.
УКРАЇНА БУЛА. УКРАЇНА Є. УКРАЇНА БУДЕ!
Ольга НАУМЕНКО, методист відділення