14 грудня в Україні відзначають День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Саме 14 грудня було офіційно повідомлено про завершення будівництва саркофага над зруйнованим у результаті вибуху четвертим енергоблоком ЧАЕС. Цей день пам’яті давно став скорботним нагадуванням всьому людству про важку перемогу над вогнем, який охопив реактор атомної.
26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, у результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих у повітря, становила 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж під час вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році.
До виконання робіт, пов’язаних з усуненням самої аварії та її наслідків, були залучені понад 600 тисяч осіб з числа військовослужбовців, працівників органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості. Приблизно третина із них, а це 165 тисяч – отримали інвалідність.
Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті чорнобильська трагедія. Смертоносна пилюка з ядерної печі покрила білі хати, квітучі сади, зелені ліси, засіяні поля.
Ця біда торкнулася сотень тисяч українців – ліквідаторів, переселенців, дітей та дорослих. Лише завдяки самопожертві ліквідаторів наслідків катастрофи, багато з яких заплатили за це власним життям і здоров’ям, вдалося локалізувати аварію та врятувати країну і світ від радіаційного забруднення.
Минають роки, переосмислюється пройдений шлях, але в пам’яті залишаються світлі й сумні сторінки історії, дати та події, які не забути. Аварія, що сталася 26-го квітня 1986-го року на Чорнобильській атомній електростанції, – це день лиха, болю й скорботи… А букви ЧАЕС – символ трагедії, яка доторкнулася до мільйонів людей…
Зараз, коли Україна чинить спротив російському вторгненню, а окупанти погрожують усьому світові новою ядерною катастрофою, подвиг українських ліквідаторів набуває особливої ваги. Україна як ніхто знає ціну радіаційної безпеки і зробить усе, щоб подібного до Чорнобильської катастрофи більше не сталося.
Частки радіоактивних речовин, що потрапили назовні внаслідок аварії на четвертому реакторі АЕС розпадатимуться ще довгі роки, але людська пам’ять і шана героям Чорнобиля за їхній подвиг і самопожертву не обмежені в часі та житимуть вічно.
Сьогодні наш обов’язок – пам’ятати про учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які є прикладом мужності, самовідданості та високого професіоналізму.
Напередодні свята в бібліотеці коледжу розгорнута книжково-ілюстративна виставка-спогад «Не забути, доки є світ і люди – синів Землі, що відвели вогонь», яка присвячена героїзму та самопожертві ліквідаторів Чорнобильської катастрофи.
Виставка ознайомить відвідувачів з книгами, документальними матеріалами та свідченнями очевидців, що висвітлюють події квітня 1986 року, роль ліквідаторів аварії та вплив катастрофи на Україну і світ. Це нагода згадати подвиг мужніх людей, які ціною власного здоров’я та життя захистили світ від наслідків однієї з найстрашніших техногенних аварій, вшанувати їх пам’ять та внесок у майбутнє людства. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.
Сьогодні ми висловлюємо слова щирої подяки усім ліквідаторам, хто зробив вагомий внесок у справу подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, за їх мужність! Від щирого серця бажаємо міцного здоров’я, сімейного затишку, оптимізму, добробуту, щастя, благополуччя, щирої поваги від людей, нехай у домівках панує мир та злагода!
В цей день ми згадуємо тих, хто усвідомлено й мовчки жертовно віддав за нас своє життя у ядерному котлі і відійшов у вічність…
Нехай залишиться у минулому і ніколи не повториться жах Чорнобильської катастрофи, а пам’ять про ті події навчить нас цінувати мир і спокій!
Олена Хімій, завідувач бібліотеки