Заповів поет нам жити
«В сім’ї вольній, новій»,
А ще «волю окропити
Ворожою кров’ю»
Є імена, що увібрали в себе душу народу, стали часткою його життя. Саме таким для українців є ім’я Тараса Григоровича Шевченка, славетного і величного митця, людини планетарного масштабу. У ранні березневі дні Т.Г. Шевченко приходить до кожного з нас для того, щоб українці почули те, чого не слухали, побачили небачене, переосмислили пережите. Шевченка знають і чекають у кожній домівці, рідній школі, навчальному закладі, щоб заново зрозуміти просте і буденне, щоб вшанувати та прославити Генія. Нинішній березень як ніколи теплий, щодень оживає природа, на очах відроджується наша і Шевченкова єдина і неподільна Україна. Шевченко у кожному з нас: у наших думках, помислах, нездійснених мріях і таких вічних надіях і сподіваннях, коли на «оновленій землі врага не буде супостата».
Тарас Шевченко.Його ім’я стало символом України. Його називають провісником нового життя, народним пророком, титаном духу, який уболівав за долю рідного народу, тому й залишив нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління, від роду до роду. Духовну велич і красу українського слова він підніс на найвищу височінь. Тарас Шевченко був, є і навіки залишиться найголовнішою особистістю у становленні нашої держави.
На передодні 211-ї річниці від дня народження співця вільної України, геніального поета, прозаїка, драматурга, мислителя, історика, етнографа, фольклориста, талановитого художника в читальному залі бібліотеки представлена літературна композиція «Поклонися, земле, пам’яті Тараса». Присутні мали можливість ознайомитись з літературою про життя і творчість митця, про його безмежну любов до рідної землі та народу, спогадами видатних людей про нього.
Усі бажаючи мали змогу поринути у світ думок палкого патріота, його почуттів, переживань, страждань. Минають віки, стираються написи на камені, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка – живе вічно.
Народ пам’ятає свого Кобзаря, вшановує його пам’ять.
Працівники бібліотеки