
Чую мови барвистий розмай
Щиро радуюсь кожному слову,
Говори мені, серце втішай –
Чути хочу чаруючу мову.
27 жовтня – День української писемності та мови. Це одне з наймолодших державних свят. Його запроваджено 1997 року у день пам’яті преподобного Нестора Літописця, який започаткував писемну українську мову. Свято спрямоване на підтримку рідної мови, її вивчення, розвиток, популяризацію та водночас демонстрацію її багатства і краси.
У світі налічується близько 3-х тисяч мов. І серед них – ніби запашна квітка в чудовому букеті – українська мова. Її багатство і краса, витонченість і мелодійність визнана світом.

Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів.
Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм. У Київській Русі книги цінувалися, як рідкісні скарби. Мати декілька книг означало володіти цілим багатством.
Барвиста. Пластична. Жива. Живописна. Поетична. Квітчаста. Квітуча. Мальовнича. Чарівлива. Співуча. Cолов’їна. Блискуча. Влучна. Неповторна. Жива. Гнучка. Колоритна. Велична. Миротворна. Безсмертна. Рідна. Найрідніша. Найдорожча…
Скільки епітетів можна підібрати для характеристики нашої української мови! Вона модна. Вона м’яка. Вона унікальна. Наша мова. Найкращі, найтепліші слова про рідну мову, рідне слово. Українська мова вважається однією з наймилозвучніших мов у світі. На одній міжнародній конференції було названо три мови, які є найкращими для співу – італійська, українська та грузинська.
Пройшла наша мова тернистий і важкий шлях. Мову нашого українського народу передав нам у спадок Григорій Сковорода, вдосконалив її І.П. Котляревський, а основоположником сучасної української мови став наш великий Кобзар – Т.Г. Шевченко. Він наказував нам, щоб ми любили, знали і вивчали її. Наш народ зберіг силу Кобзаревого слова. Скільки ще чудових і талановитих письменників, поетів, що писали рідною мовою, дала нам ненька – Україна? Це і Леся Українка, і Панас Мирний та багато інших.
Мова – це великий дар природи, розвинутий i вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною. З глибини віків, від покоління до покоління передавалася вона, незважаючи на усі негаразди. Хто не любить своєї рiдної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на iм’я людини. Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе. Ми є ніби носіями естафети тривалістю в тисячі років і маємо передати усе багатство нашої мови нащадкам.
З нагоди святкування Дня української писемності та мови в бібліотеці коледжу експонується книжкова виставка «Українська мова – це наш дух, наша душа, наша пісня». Виставка демонструє багатство і різноманіття української мови, допоможе читачам глибше пізнати історію рідної мови, а також спонукає до глибшого розуміння значення мови та її ролі у формуванні національної самосвідомості.
Любити, шанувати і плекати рідну мову – святий обов’язок кожного українця. Сьогодні, під час повномасштабного російського вторгнення на терени нашої держави, роль української мови надзвичайно зросла. Українська мова стала мовою свободи і демократичних цінностей, мовою боротьби за нашу незалежність. Співуча, мелодійна, барвиста, чарівна, неповторна українська мова є не тільки зброєю інформаційного фронту, вона – наше майбутнє, бо саме в мові втілена наша культура, наша національна самобутність.
Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця – українська. Українська мова об’єднує українців, ідентифікує нас, збагачує духовно, творить сильну непереможну націю. Так давайте ж разом вивчати, зберігати та примножувати українську мову, і нехай нашому роду ніколи не буде переводу.
Нехай українська мова радує своєю милозвучністю та щирістю! Плекаймо мову! Бережімо її!
Працівники бібліотеки
