Корюківська трагедія — найбільша та найжорстокіша каральна операція нацистів під час Другої світової війни.

80 років, що відділяють нас від Корюківської трагедії, її тривале неафішування радянською владою, всілякого роду маніпуляції призвели до великої кількості неточностей, помилок.

Корюківка – селище міського типу з 1923 р., місто з 1958 р., центр Корюківського району Чернігівської області з 1966 р. Розташоване за 87 км від обласного центру – м. Чернігів – у північній частині області на березі річки Бреч (притока річки Снов).

Каральна акція нацистів 1, 2 та 9 березня 1943 року була відповіддю на дії партизан з’єднання Федорова, які напередодні, уніч на 27 лютого, розгромили німецько-угорський окупаційний гарнізон Корюківки, звільнили із тюрми родини партизан та вбили німецьких солдат і офіцерів.

У відповідь на радянську партизанську акцію з метою «помсти і залякування», наказ про знищення Корюківки віддав начальник штабу 399-ї головної польової комендатури групи армій «Південь» Вермахту у місті Конотоп Сумської області Байєр Бруно Франц.

Виконавцем цього злочинного наказу стала Сновська гарнізонна комендатура Чернігівської області, яка безпосередньо організувала каральну акцію, сформувала збірний каральний загін у складі німецьких військовослужбовців тилових німецьких формувань, військовослужбовців 105-ої легкої угорської дивізії, співробітників допоміжної окупаційної поліції та солдатів спеціальних каральних формувань із числа колабораціоністів – громадян СРСР.

Очолили каральний загін представники зондеркоманди 4а. Одним із найвідоміших злочинів цього підрозділу став розстріл у вересні 1941 р. в Бабиному Яру на околиці Києва майже 34 тисяч євреїв.

Два дні 1, 2 березня тривала кровава розправа над цивільним населенням Корюківки. До кінця другого дня селище майже повністю згоріло. 9 березня нацисти повернулися до міста, добили і допалили всіх, хто сховався, або втік до лісу.

Нацисти повністю знищили населений пункт: убили та спалили 6700 людей — від немовлят до немічних старих, спалили 1290 будинків, вціліло тільки 10 цегляних.

Корюківська трагедія за кількістю жертв майже в 45 разів перебільшує білоруську Хатинь, в 41 раз — чеську Лідіцу, в 12 раз французький Орадур Сюр Глан.

На сьогодні вдалося встановити поіменно тільки 1893 жертви трагедії, а це – тільки 28 відсотків всіх вбитих під час каральної акції.

Ми пам’ятаємо. Ми не забудемо.