19 березня святкує свій день народження українська поетеса Ліна Костенко. Її вважають генієм слова, залізною жінкою та живою легендою, а її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості. Її вислови надихають на зміни і змушують замислитися над вічними темами. У нове тисячоліття українська література увійшла з її ім'ям на вустах. Твори Ліни Костенко стали класикою і увійшли в шкільні хрестоматії. Вона є лауреатом багатьох премій, зокрема Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994).

Ліна Василівна дебютувала у плеяді поетів-шістдесятників збірками «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958), що викликали значний читацький інтерес. Книжка «Мандрівки серця» (1961) поставила ім’я поетеси у ряд найяскравіших майстрів української поезії. У часи радянського режиму Ліна Костенко була опальним автором. Її талановиті безкомпромісні твори стали об’єктом переслідувань і заборон на багато років. «Записки українського самашедшого» (2010) — перший прозовий роман видатної поетеси.

У читальному залі бібліотеки оформлено книжкову виставку «Душа летить у посвіті епох…». 

Шанувальники творчості Ліни Костенко можуть ознайомитись з біографією та її творчим доробком. І ще раз впевнитись в тому, що Ліна Костенко належить до митців, талант яких здатний до самооновлення на кожному новому життєвому етапі, під впливом нових обставин, духовного й мистецького досвіду. Її поезія – це безупинна робота думки в прагненні охопити світ, це болісне прагнення серця вмістити в себе любов і ненависть, цінність і нещадність. 

Ліна Костенко і сьогодні продовжує дарувати читачам щирість своєї душі, філософське осмислення життя, красу українського слова. Для багатьох українців саме вона є тим певним мудрецем, який підказує, як прожити сьогоднішній день. І саме її вірші чи не найбільше цитують у соцмережах.

Ніна Бринза, бібліотекар