29 квітня студенти групи А-41 спеціальності «Агрономія» провели виховну годину, присвячену трагічним подіям на Чорнобильській атомній електростанції. Цей захід став не лише нагадуванням про одну з найбільших техногенних катастроф в історії людства, але й виявом глибокої шани до мужності ліквідаторів та пам'яті про жертв цієї трагедії.

Тема «Чорнобиль – біль і скорбота України» була обрана студентами не випадково. Минуло вже багато років з моменту жахливої аварії 26 квітня 1986 року, але її наслідки досі відчуваються в Україні та за її межами. Важливо, щоб молоде покоління пам'ятало про героїзм тих, хто ціною власного здоров'я та життя боровся з невидимою загрозою, а також усвідомлювало масштаби трагедії та її довготривалий вплив на екологію, здоров'я людей та соціально-економічний розвиток країни.

                                                      

Наталія СУЛІМЕНКО, куратор групи

За рішенням Міжнародної організації праці 28 квітня відзначають Всесвітній день охорони праці. Вперше під такою назвою його відзначали у 2003 році. Але ідея започаткувати такий особливий день з'явилася після того, як у 1989 році американські та канадські робітники та профспілки провели День вшанування пам'яті працівників, які загинули на роботі.

День охорони праці в Україні запроваджено з метою привернення уваги суспільства, органів державної влади, суб'єктів господарювання до питань охорони праці, запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням в Україні.

В умовах війни цей день набуває особливого значення. У той час, як країна втрачає найкращих, неприпустимо допускати смертельних випадків на виробництві. Важливо підвищити увагу працівників і керівництва підприємства до питань безпеки й гігієни праці, постійно вдосконалювати систему управління охороною праці та впроваджувати найефективніші практики, щоб забезпечити безпеку на виробництві.

Важливість охорони праці полягає не тільки в безпосередній гарантії безпеки робітників на робочому місці, а й у різноманітних заходах профілактики професійних захворювань, забезпеченні відповідного режиму відпочинку, наданні необхідного спецодягу та засобів гігієни.

В бібліотеці коледжу організована книжкова виставка «Безпечна праця - вимога часу», яка запрошує всіх бажаючих ознайомитись з поданими матеріалами.

Намагаємося працювати безпечно, навіть, в сучасних реаліях. Бережімо себе, рідних і всю Україну!

Працівники бібліотеки

Людство залишає по собі страшні рани на Землі. Деякі з них роками чи навіть століттями не здатні загоїтися. Однією з таких ран є аварія на Чорнобильській атомній електростанції, що сталась в ніч на 26 квітня 1986 року. Цьогоріч ми відзначаємо 39 роковини цієї страшної події, що й досі впливає на життя у Чорнобильській зоні відчуження. Й вже вдруге у цей день ми говоримо не тільки про найбільшу радіаційну катастрофу, що сталась в минулому, а й про те, що це може повторитися.

39 років тому, під час запланованої зупинки 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС для чергового обслуговування пролунало два вибухи, які цілком зруйнували 4-ий реактор. Крізь зруйновану обшивку радіоактивні речовини вирвалися назовні, отруюючи усе живе навколо в радіусі багатьох кілометрів. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду.

Наслідки Чорнобильської аварії жахливі та направду неосяжні у своїх масштабах: у результаті аварії викид радіації був у 100 разів більшим, ніж від атомних бомб, скинутих на Хіросіму і Нагасакі в 1945-у році. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року загалом постраждало понад 3 мільйони громадян України й загалом 10 мільйонів людей по всьому світу та 2293 населені пункти. На їхньому місці з’явилась закрита та радіоактивна Чорнобильська зона відчуження площею у 2 600 кілометрів квадратних, але в цілому було забруднено 150 тисяч квадратних кілометрів.

Та масштаби катастрофи могли бути ще більшими, якби 39 років тому 600 тисяч мужніх та самовідданих людей не прийняли виклик — захистити Україну та світ від впливу наймасштабнішої у світовій історії радіаційної аварії. З 600 тисяч ліквідаторів 60 тисяч померли, а 165 000 отримали інвалідність.

Через 39 років після вибуху на ЧАЕС ми знову опинилися на порозі ядерної катастрофи через військову агресію російської федерації на території України. Російські війська захопили Чорнобильську атомну електростанцію та зону відчуження в перший же день повномасштабної війни.

За час окупації, яка тривала 35 днів, росіяни вивели з ладу систему контролю радіаційного стану та знищили майже 100 одиниць сучасного обладнання центральної аналітичної лабораторії м. Чорнобиль.

39-ті роковини Чорнобильської аварії — це вагомий привід ще раз осмислити те, що сталося. Україна не тільки стала жертвою недбалості радянської влади у 1986 році, наша країна знову опинилась у ситуації, коли північний сусід робить безглузді дії на ядерних об’єктах. Тож, попри катастрофічні наслідки аварії на ЧАЕС, не всі здатні зробити висновки з цієї події, тому світ знову за крок до ядерної катастрофи. Й уся міжнародна спільнота мусить терміново зробити все, щоб припинити ядерний тероризм. Чорнобильська аварія більше не повинна повторитися — ось що кожен має завчити собі. І почати діяти. Зараз.

Минули роки, а біль не вщухає, тривога не полишає людей, пов’язаних скорботним часом ядерного апокаліпса. Про це розповідають матеріали книжкової виставки “Гірчить Чорнобиль крізь роки”, яка представлена в читальній залі бібліотеки.

Працівники бібліотеки

Студентку І курсу групи №4

Олену Науменко, яка стала переможцем обласного

етапу XXV Міжнародного конкурсу з української мови імені

Петра Яцика (ІІІ місце)

Початок весни — це не лише новий аграрний сезон, а й старт практичного навчання для майбутніх агрономів. Студенти спеціальності «Агрономія» проходять перший етап технологічної практики в аграрних господарствах. Це не просто вихід у поле — це глибоке занурення в реальність, де теоретичні знання оживають у кожному обробленому гектарі, в структурі ґрунту та у фазах розвитку культур.

Весняна частина практики дозволяє студентам побачити ключові етапи початку агросезону: підготовку ґрунту, сівбу, весняне підживлення озимих, ранню діагностику хвороб і шкідників. Під керівництвом досвідчених агрономів вони опановують сучасні технології вирощування сільськогосподарських культур, вивчають агрохімічні процеси, агротехніку та методи польового моніторингу

Цього року технологічна практика проходить на базі таких  провідних аграрних підприємств як: ТОВ "Земля і Воля", ТОВ "Наташа-Агро", ТОВ "Данівське" та АК "Калита" — господарств, що є прикладом ефективного агробізнесу, екологічної відповідальності та впровадження інновацій.

Технологічна практика — це не лише розвиток професійних навичок, а й виховання аграрного мислення: здатності адаптуватися, приймати обґрунтовані рішення та мислити на перспективу. Поєднання науки й практики, традицій і новітніх підходів формує нове покоління аграріїв — фахівців, які не лише знають, як, але й розуміють, чому.

Катерина МАСЛЯЄВА — керівник практики

У межах реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020–2025 роки, згідно з наказом МОН України №527 від 06.06.2022 та постановою КМУ №932 від 09.10.2020, Державна установа «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти» 23–24 квітня провела інформаційно-просвітницькі заходи військово-правового спрямування в якому взяли участь студенти коледжу.

Спікерами заходу були: Ірина ЛЕПЕХА, завідувачка кабінету соціально-гуманітарної освіти НМЦ ВФПО.

• Геннадій РЖЕВСЬКИЙ — начальник підрозділу військової мобілізації та взаємодії із ЗСУ НУБіП України. Він детально роз’яснив студентам:
  • порядок постановки на військовий облік;
  • особливості проходження військової служби та мобілізації;
  • адміністративну і кримінальну відповідальність за порушення правил військового обліку.
• Мирослава КАЗИМИРЕЦЬ — психолог, член Національної психологічної асоціації України.У своїй доповіді вона висвітлила:
  • процес адаптації військовослужбовців після повернення до мирного життя;
  • подолання посттравматичного стресу;
  • важливість підтримки побратимства;
  • виклики для суспільства у зв’язку з поверненням ветеранів;
  • ефективну комунікацію в умовах стресу.

Студенти отримали чітке розуміння своїх прав та обов’язків у сфері військового обліку й мобілізації. Поглибили знання з питань національної безпеки та функціонування ЗСУ. Усвідомили соціальні й психологічні аспекти адаптації військових.

Заходи сприяли формуванню громадянської відповідальності та мотивації до активної участі в житті держави.

Ольга НАУМЕНКО, методист відділення

   24 квітня відбувся захист курсових робіт здобувачів фахової передвищої освіти спеціальності «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» з дисципліни «Планування та організація діяльності підприємства». Захід став важливим етапом підсумкового оцінювання рівня знань, здобутих у процесі вивчення дисципліни, та практичної підготовки студентів.

       Захист відбувся у форматі відкритої презентації результатів досліджень перед комісією. Під час виступу  студенти коротко висвітлювали основні етапи своєї роботи, демонстрували аналітичні розрахунки та пропонували шляхи вирішення виявлених проблем. Члени комісії мали змогу поставити запитання та дати оцінку роботі та доповіді.

       Захист курсових робіт засвідчив належний рівень підготовки студентів та їхню здатність у сфері управління підприємницькою діяльністю. Представлені роботи відзначилися актуальністю, практичною спрямованістю та науковою новизною.

       Вітаємо доповідачів із успішним захистом курсових робіт та бажаємо нових наукових здобутків.

 Ірина ТУРЧИН

 На сьогодні значна увага приділяється виявленню та підтримці талановитої молоді.  Великі перспективи для розвитку географічної науки має дослідницька діяльність.

З метою поглиблення та систематизації знань з дисципліни «Географія» відбулося відкрите засідання гуртка «Едельвейс» у формі круглого столу на тему «Подорож моєї мрії». Участь у засіданні взяли студенти груп №1, №2, №3, №4.

Студенти-дослідники на основі вивчення визначних місць та пам’яток світу створили та представили власні презентації, які уособлюють їхні мрії про майбутні подорожі.

Валентина БАРАНЧУК, керівник гуртка

23 квітня 2025 року відбувся навчально-методичний семінар «Цифрова освіта 360°: платформи та інструменти в освітній екосистемі» для науково-педагогічних працівників ННІ/факультетів та педагогічних працівників відокремлених структурних підрозділів університету», який проходив в змішаному форматі, на якому прийняли активну участь викладачі ВСП «Бобровицького фахового коледжу імені  О. Майнової НУБіП України».

Мета семінару: охоплює цілісне бачення інтеграції цифрових технологій у всіх аспектах освітнього процесу.

З вітальним словом до учасників звернувся ректор НУБіП України Вадим Ткачук, який побажав цікавої дискусії, перемоги та миру на нашій землі та зазначив, що Освітня екосистема 360°це підхід, за якого всі учасники освітнього процесу інтегруються в єдиний цифровий простір, який охоплює: навчання (online/offline, змішане); адміністративне управління; оцінювання та аналітику; професійний розвиток педагогів; зворотний зв’язок і взаємодію.

Ключовими доповідачами семінару були:

1.Цифрова компетентність викладача НУБіП України: стратегія розвитку та підтримки в умовах цифрової трансформації освіти.

Олена ГЛАЗУНОВА,
проректор з науково-педагогічної роботи та цифрової трансформації

2. Цифровий навігатор викладача в освітній екосистемі з Google Workspace for Education.

Тетяна ВОЛОШИНА,
доцент кафедри інформаційних систем і технологій

3. 3. Викладач як цифровий контент-творець: створення, адаптація і правова безпека.

Таїсія САЯПІНА,
доцент кафедри інформаційних систем і технологій
 

4. 4. Використання Moodle для цифрового викладання та навчання.

Максим МОКРІЄВ,
керівник центру дистанційних технологій

5. 5. Оцінювання в епоху цифрових технологій: підходи та інструменти для ефективного вимірювання знань.

Валентина КОРОЛЬЧУК,
доцент кафедри інформаційних систем і технологій

6. 6. Академічна доброчесність та цифровий слід науково-педагогічного працівника.

Олена КУЗЬМІНСЬКА,
професор кафедри інформаційних систем і технологій

Спілкування в даному форматі було досить корисним і пізнавальним, для учасників семінару була можливість поспілкуватись з кращими спікерами НУБіП України та зрозуміти, що саме цифровий навігатор викладача в освітній екосистемі забезпечує методичну, технічну та інформаційну підтримку для ефективного використання цифрових технологій у викладанні. Саме доступ до платформ для онлайн-навчання (наприклад, Google Classroom, Moodle), віртуальних лабораторій, тестувальних систем тощо, дасть змогу для відстеження успішності студентів, оцінки ефективності методів їх навчання.

Дякуємо організаторам за захід, проведений на такому високому рівні та можливість спілкуватися та ділитися досвідом. Чекаємо з нетерпінням подальших зустрічей!

Сподіваємося, що в найближчий час буде перемога  та запанує мир в Україні.

Завідувач міжкафедральної навчальної лабораторії на базі,

ВСП «Бобровицький фаховий коледж імені О. Майнової

                                     НУБіП України», викладач економічно-облікових дисциплін

Тетяна ЄВЕНКО