Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту  — пам'ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. Відзначається щорічно — 27 січня.

27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц - Біркенау.  

Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту. Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одним з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному Яру в Києві.

Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України. Вони не просто вбивали, а знущались, катували та проводили досліди над євреями. Для проведення тортур і страти нацисти будували концетраційні табори. Нацистська расова політика базувалась на дискримаційних заходах, що з часом переросли у масові страти.

Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Із вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводилися військовими і поліцією окупаційної нацистської влади. Це – чверть усіх жертв Голокосту, який є злочином проти всього людства.

Віта КІРУХА, завідувач бібліотекою

Історія Бобровицької землі – то буття і діяння багатьох поколінь наших предків. Серед видатних уродженців нашого краю, зіркою першої величини випромінює стати поета, який своїми «сонячними кларнетами» осяйнув весь світ.

27 січня відзначається 133-річчя від дня народження визначного українського поета, літературознавця, державного і громадського діяча Павла Григоровича Тичини. Він – автор багатьох поетичних збірок, поем, художніх перекладів, літературознавчих, мовознавчих і публіцистичних праць.

В історії української літератури П. Г. Тичина увійшов як поет-новатор, який збагатив лексику, ритміку, музично-зображальні можливості української поезії, створив власний поетичний стиль, який отримав власну назву — «кларнетизм». Поезія Павла Григоровича музична, наповнена зоровими, слуховими та іншими образами. У своїй творчості поета слова наповнена музикою («Ви знаєте, як липа шелестить», «Де то ране росте…», «Що місяцю мелодії кажуть ясненькі»).

Вихід у світ першої збірки віршів П. Тичини «Сонячні кларнети» (1918) став знаковою ознакою в українській літературі. Ця книга одразу поставила 27-річного поета поруч із першорядними митцями українського відродження.

Поезія Павла Тичини є віруванням великої любові поети до України, її народу, мови, культури.

Друга світова війна посилила героїчну поезію П. Тичини («Ми йдемо на бій», «Перемагать і жити!» (1941), «Похорон друга» (1942), «День настане» (1943). Низку поетичних збірок було видано за військовий час: «Живи, живи, красуйся». !», «І рости, і діяти» (1949), «Могутність нам дана» (1953), «Дружбою ми здружені» (1958), «До молоді мій чистий голос» (1959), «Батьківщини можутьній», «Зростай». , пречудовий світ» (1960), «Тополі арфі гнути» (1963), «Срібної ночі» (1964) та інші.

Павло Тичина постійно залишався самоосвітою, був знавцем понад 20 іноземних мов. Він залишив велику спадщину як перекладач: переклав на українську мову багато творів. Поету належить низка літературознавчих праць про Т. Шевченка, І. Франка, М. Коцюбинського, О. Довженка та інших письменників.

Ми горді з того, що саме наша Бобровицька земля подарувала світові генія українського слова. «В поколіннях я озвуся», - писав Павло Тичина. І він озивається. І ми йдемо на його голос, шануємо його пам'ять. Ще довго і спрагло припадатимемо до Тичининського джерела, передаючи спадок дітям і онукам свою любов і захоплення поезією співця «Сонячних кларнетів».

Тож завітайте в те село, де ще з колиски

Лунали звуки з вуст майбутнього миця

Павла Тичини в своїй хаті, в селі Піски,

А згодом віршами влилися в серця.

Бібліотекар, Ніна Бринза

Міжнародний день освіти – свято досить молоде. Воно було встановлене в грудні 2018 році, а вперше світова спільнота відзначала цей день у 2019 році. Ініціатором запровадження такого дня стала Нігерія. Ідею африканської країни підтримали 58 держав-членів конференції. Було складено відповідну резолюцію на підтримку якісної рівноцінної освіти, яка була б доступна для кожної людини незалежно від її національності, статі та соціального стану

Освіта – це невід’ємне право кожної людини. Освіта – це ключ до грамотності, а отже, до формування успішного суспільства. Отримуючи нові знання та навички, людина не тільки розвивається самостійно, але й підвищує рівень життя свого міста, регіону, країни. Міжнародний день освіти допомагає збагнути важливість грамотності для себе та інших.

Ми вітаємо з цим святом кожного, хто отримує освіту, надає нові знання своїм учням, студентам, організовує освітній процес чи займається самоосвітою. Не втрачайте жодної можливості навчити когось чи отримати нові знання самому, адже грамотність нації є однією зі складових незламності народу.

 Віта Кіруха , завідувач бібліотекою

Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси.

День соборності України - державне свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної  Республіки , що відбулося в 1919 році на Софійському майдані в Києві.

 Цей договір  увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки».

Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків! Будемо з трепетом зберігати цей безцінний скарб! Хай береже нас усіх Господь і слава йому за цю прекрасну країну – Україну!

 В бібліотеці коледжу організована тематична виставка « Україна – Соборна і Незалежна».  Всі бажаючи можуть ознайомитися з матеріалами виставки.

                                                        Віта КІРУХА, завідувач бібліотекою